Безкислотне архівне пакування – правильний вибір


Одним з ключових завдань бібліотек, архівів та музеїв є збереження колекцій. Сьогодні все більше установ пам’яті у своїй роботі, спрямованій на збереження фондів на паперовій основі, прагнуть відповідати новим вимогам, дотримуючись сучасних стандартів зберігання. Тривалість зберігання таких фондів безпосередньо залежить від кількох ключових факторів. Це – кліматичні умови у сховищах, якість матеріалу пакування, а також частота видавання оригіналів до читального залу або співробітникам. Але, передусім, тривалість зберігання документу залежить від якості паперу, на якому він створений. У цьому огляді ви знайдете основну інформацію про причини старіння паперу, а також про вимоги до якості архівного пакування за діючими міжнародними стандартами.

Сировина має значення

Довговічність паперу насамперед залежить від використаної сировини та технології виробництва. Сировинною основою для виробництва паперу є целюлоза – речовина, для якої характерні особливі молекулярні сполучення глюкози. Завдяки цим зв’язкам утворюються міцні, довгі паралельні нитки. Чим довші целюлозні волокна, тим більший опір деформаціям і гнучкість паперу. Целюлозу найвищої якості отримують з бавовни і льону, в цих рослинах вона зустрічається майже в чистому вигляді. Деревина містить в середньому 45-50% целюлози, решта – лігнін, геміцелюлози та інші речовини.

Головною причиною старіння паперу є окислення целюлози, під впливом якого целюлозні ланцюги розпадаються на коротші. Цей процес призводить до втрати механічних властивостей папером, він стає менш еластичним, крихким і, нарешті, руйнується за найменшого дотику. Та найбільш сприйнятливим до окислення є лігнін, який у значній кількості міститься у папері, виготовленому з деревини.

Існують й інші загрози. Кислотні сполуки, що негативно впливають на структуру целюлозних ланцюгів, мають небезпечну властивість «мігрувати» від одного об’єкта до іншого, наприклад, від пакування до його вмісту. Таким чином, окислені обкладинки «заражають» сусідні сторінки. Деструктивні кислоти також поглинаються папером із забрудненого повітря – оксиди сірки й азоту є особливо небезпечними сполуками. Ефект цього процесу можна побачити, подивившись на старі книги – їхні сторінки, як правило, жовтіші та крихкіші по краях (які мають більше контакту з повітрям), ніж в середині.

Папір другої половини ХІХ – кінця ХХ століття, є найменш стійким до агресивних проявів навколишнього середовища (насамперед – окислення), оскільки вироблений переважно з деревинної маси з високим вмістом лігніну. На жаль, близько 80-90% всіх архівних та бібліотечних фондів походять з цього періоду й потребують невідкладних  комплексних заходів задля їх подальшого збереження. Порівняно з високовартісними й складними технологіями знекислення паперу й підтримки мікроклімату у сховищах, дешевшим, простішим й дієвим  засобом продовження життя матеріалів на паперовій основі залишається на сьогодні пакування, виготовлене з безкискотних картонів та паперів. Це ж стосується і кіно-фото колекцій (хоч природа руйнації цих матеріалів інша).

Технології виробництва сучасних матеріалів для архівації

Сьогодні довговічні папір та картон – безкислотні. Вони виготовляються з паперової маси, яка крім волокнистої сировини (целюлози) містить наповнювачі, що поліпшують  властивості кінцевого продукту, зокрема підвищують гладкість та міцність паперу і картону, зменшують показники їхньої горючості й абсорбції тощо. Це каолін, тальк, гіпс, крейда, клейкі речовини, а також барвники або оптичні відбілювачі, гідроксиди магнію та алюмінію. Сучасні архівні папери та картони виробляються переважно з чистої целюлози, якщо ж до сировинної маси додається макулатура або використовується деревинна целюлоза, в процесі виробництва обов’язково усувається активна кислотна складова. Вони практично не містять лігніну й мінералів сірки. Безкислотним такий папір чи картон називається, оскільки показує нейтральний pH – в діапазоні від 7 до 10.

Крім нейтральної кислотності, ключовими показниками якості матеріалів для виготовлення архівного пакування, що уповільнюють розпад паперу документів та захищають його від несприятливого впливу навколишнього середовища, є також «число Каппа» – індекс наявності інгредієнтів, які легко окислюють папір та наявність лужного резерву, який дозволяє довше зберігати нейтральний pH пакування в процесі його природнього окислення під зовнішнім впливом.

Міжнародні стандарти якості архівного пакування

Вимоги до пакування для тривалого зберігання документів на паперовій основі регламентовано міжнародним стандартом ISO 16245.

В архівній та бібліотечній  практиці також застосовується ISO 9706 (в Україні: ДСТУ EN ISO 9706:2008)  –  базовий стандарт, що встановлює основні вимоги до довговічності власне паперу для документів.

ISO 16245 – визначає вимоги до якості архівних коробок, обкладинок, обгорток, конвертів тощо, виготовлених з целюлози, для зберігання документів на папері та пергаменті. Стандарт виходить далеко за межі простої специфікації вимог до матеріалу, з якого має бути виготовлено пакування.  Він встановлює не лише хімічні характеристики паперу та картону для пакування, але й регламентує конструктивні особливості виробів.

Стандартом визначено два типи паперу/картону для виготовлення первинного (тип А) та вторинного (тип В) пакування. Матеріали типу А використовуються у виробництві обкладинок, конвертів, тек, коробок, які безпосередньо контактують з оригіналами; типу В – переважно для зовнішніх конструкцій (тек, коробок, тубусів), в яких можуть зберігатися документи вже захищені первісним пакуванням з матеріалу типу А.

Для обох типів встановлено діапазон рН між 7,5 і 10,0. Показник лужного резерву не має бути меншим ніж 0,4 мол/кг (2% CaCO3). Матеріали типу А також не мають містити оптичних відбілювачів, а число Капа мусить бути меншим ніж 5 (вміст речовин типу лігніну менший 1%).

Обидва типи матеріалів як правило не повинні містити барвників. Якщо вони все ж є, фарба не має розмиватись при контакті з водою.

Стандарт також містить вимоги до конструкцій виробів для довготривалого архівного зберігання (переважно коробок), насамперед щодо міцності на розрив (кількість відкривань/закривань), опору навантаженню (попередження деформацій у разі розміщення коробок у кілька рядів на одній полиці), безпечне, без загрози ушкодження виймання/вкладання вмісту (справ, видань тощо). Окремі вимоги стосуються конструктивних елементів виробів для пакування – клеїв та металевих скріпок тощо (нейтральна кислотність, опір іржі).

Пропозиції на ринку безпечного пакування

На відміну від європейського та американського ринків, в Україні пропозиції архівного пакування, що відповідає сучасним вимогам довготривалого зберігання не є численними. Це й не дивно, зважаючи на застарілі стандарти зберігання та рівень фінансування архівних і бібліотечних установ.

«Архівні інформаційні системи» є представником в Україні чеської компанії  EMBA – виробника високоякісних картону, паперу та пакування для потреб архівів і бібліотек. Ми пропонуємо великий спектр архівного пакування – коробки, теки, конверти, тубуси тощо для середньострокового та довгострокового (понад 50 років) зберігання архівних, бібліотечних та музейних колекцій, виробленого з широкої лінійки безкислотних картонів та паперів виробництва EMBA, що відповідають найвищим світовим стандартам. Розмаїття конструкцій та розмірів в каталозі продукції, а також виготовлення за індивідуальними замовленнями в Україні. Нам вдається витримувати оптимальний баланс між ціною та якістю.